+38-068 740-72-62

Donate

+38-068 740-72-62

Donate

Історії

Ми щодня отримуємо нові запити на допомогу важкопораненим українським військовим і стараємося максимально допомогти кожному захисникові України, який втратив здоров’я на війні. З моменту заснування в 2015 році фонду «Відродження Захисників України» лікування та реабілітацію у США пройшов 31 військовослужбовець.

Віктор Легкодух – 26-річний український солдат, який був паралізований нижче талії внаслідок отриманих поранень, воюючи в зоні АТО у складі 25-ї окремої Дніпропетровської аеромобільної бригади. У 2009–2013 роках Віктор навчався у Львівській академії аеромобільних військ, а у березні 2014 року відправився в зону конфлікту.
16 серпня під час розвідувальної операції дістав тяжке мінно-осколкове поранення. Найбільший осколок застряг у хребті Віктора, через що солдат паралізований нижче пояса. З поля битви бійця евакуювали до Харківського військового шпиталю, а через чотири дні перевезли в Одеський військовий госпіталь для подальшого лікування та проведення операцій.
Віктор із Дніпропетровської області, нещодавно одружився. Нині подружжя разом бореться з паралічем Віктора. Фонд «Відродження Захисників України» привіз Віктора на шестимісячну реабілітацію до центру NextStep у Лос-Анджелесі.

Роман Годурик – 40-річний солдат української армії, який служив у 58-й бригаді 13-го батальйону, що дислокувався у Донецькій та Луганській областях. 29 вересня 2017 року, коли міна влучила в укриття солдатів біля села Новотошківка Луганської області, Роман отримав серйозну травму правого плеча.
Лікувався в Київському військовому шпиталі, де лікарі пропонували йому зафіксувати праву руку на одному місці без можливості послуговуватися нею в майбутньому. Команда «Відродження Захисників України» звернулася до доктора Ніла Чена у Центральному госпіталі у Бостоні, який раніше допомагав іншому українському пораненому солдатові. Доктор Чен погодився працювати на добровільній основі й у січні 2019 року провів операцію. «Відродження Захисників України» відповідає за амбулаторні витрати, пов’язані з операцією.
Роман з м. Березань Київської області. У нього двоє синів: Дмитро (9 років) і Артем (14 років).

Микола Левкун - 33-річний офіцер, майор, який служив в окремому загоні спеціального призначення Української національної гвардії. З 2014 року перебував у найгарячіших точках Донецької області, зокрема у таких як Слов’янськ, Дебальцеве, Авдіївка, Зайцеве, Широкине, Первомайськ.
Микола був тяжко поранений під час спецоперації біля Горлівки, де наступив на міну, що вибухнула. Він утратив обидві нижні кінцівки і дістав сильне поранення правої ноги. Перша госпіталізація та ампутація були у місті Торез. Опісля Миколу направили до Харківського військового госпіталю, де відбулася перша операція з імплантацією металевої пластини у правій нозі. Проте нога Миколи залишається викрученою і він не може ходити на протезах. Боєць звернувся до нашого фонду, і ми знайшли госпіталь Coney Island у Нью-Йорку, котрий провів необхідну операцію. Після операції Микола отримає протезування ніг, яке нам доведеться покрити в сумі 12 500 доларів.
Микола з Івано-Франківська, одружений, доньці Златі 4 роки, синові Денису 8 років. Микола залишається надзвичайно активним і бере участь у різноманітних змаганнях для поранених українських військовослужбовців, таких як «Ігри нескорених» та «Сила нації».


Олександр Півнев – 20-річний солдат української армії, який у 2015 році підписав контракт з 53-ю окремою механізованою бригадою як зенітно-артилерійський винищувач і був направлений на службу в зону конфлікту на Сході України.
3 липня 2016 року Олександр, опинившись під важким артилерійським обстрілом біля міста Торецьк на Донеччині, отримав серйозне поранення. Його доправили до найближчої лікарні, де лікарям довелося ампутувати праву ногу.

У ніч на 4 липня Олександра перевели до Харківського військового госпіталю, де він провів тиждень у реанімації. Протягом цього часу його серце зупинялося чотири рази. Коли стан стабілізувався, бійця перевели у центр травматології, а потім – у відділення гнійної хірургії. Оскільки ситуація залишалася складною, лікарі боролися, щоб зберегти молодому хлопцеві (тоді Олександрові було 19 років) ліву ногу. Загалом боєць переніс 11 операцій у Харківському військовому шпиталі.
Ми спротезували Олександра в США у 2017 році на суму 14 500 доларів.

Володимир Ковальський – 34-річний армійський сержант-механік, який служив у 14-му взводі (розташований у Володимирі-Волинському). Станом на березень 2015 року служив на Сході України, доки не дістав поранення на мінному полі 15 березня 2016 року, коли група Володимира пішла на розвідувальний пробіг на окуповану територію.
Володимир був евакуйований до лікарні у м. Волноваха, де йому ампутували обидві нижні кінцівки. Отримавши перше протезування в Україні, Володимир розпочав тренуватися та брати участь у різних змаганнях для людей з інвалідністю, таких як «Ігри героїв» і «Сила нації».
Володимир родом з м. Каховка Херсонської області, має 10-місячну дитину.
Фонд допомагає Володимирові отримати дві протезові ноги. Володимир їде до Орландо (Флорида) для лікування та реабілітації у Prosthetics and Orthotics Associates. Вартість становить 12 500 доларів для обох ніг. Також Володимир отримав бігові протези ніг від центру безкоштовно.

Руслан Ярош – 27-річний український солдат, який був паралізований нижче пояса внаслідок отриманих поранень, воюючи у складі 79-ї бригади. Руслан служив в українській армії з 2011 року за контрактом, спочатку – у бригаді нападу, пізніше – у розвідувальному відділі.
З розвитком конфлікту на Сході України в березні 2014 року Руслан обороняв кордон з АР Крим, а згодом його підрозділ вирушив у зону АТО. 19 червня 2014 року поблизу селища Ямпіль у Руслана влучив снайпер, коли українські сили йшли вперед, щоб прикрити 25-ту бригаду, яка зазнала серйозних втрат. Руслан сидів на верхівці військового транспортного засобу, коли куля розбила лопатку, пройшла через його легені та пошкодила спинний мозок. Руслан був негайно евакуйований і три дні перебував у комі в Харківському військовому шпиталі. Згодом солдат провів 13 днів у відділенні інтенсивної терапії та півроку в інших госпіталях. Руслан мріє стати на ноги і звернувся по допомогу до нашого фонду. Ми надали Руслану можливість шестимісячної реабілітації в найбільш розвинутому інституті відновлення спинного мозку в США NextStep на суму 20 000 доларів.


Дмитро Котов – 41-річний сержант української армії з 25-го взводу «Київська Русь». 2 червня 2016 року біля села Троїцьке на Луганщині Дмитро отримав складні мінні поранення, коли взвод здійснював одну зі своїх поїздок до сірої зони (території, що відокремила українську армію та проросійські війська).
Дмитро одразу ж втратив одну ногу, а другу йому ампутували у військовому шпиталі. Боєць переніс 27 хірургічних втручань у польовій лікарні та Київському військовому шпиталі. Дмитро тренується на протезах, за котрі наш фонд спільно з українською громадою в Детройті та Нью-Йорку заплатили в листопаді 2017 року 10 200 доларів. Зараз Дмитро повернувся до США для коригування протезування ніг у Орландо (Флорида), що обійшлось у 4750 доларів. Він також узяв участь у марафоні морської піхоти у Вашингтоні.


Володимир Бобик – 41-річний український солдат, який був паралізований унаслідок отриманих травм, воюючи в зоні АТО у складі 95-ї бригади. Володимир командував мінометним взводом і брав участь у бойових діях на кордоні Авдіївка, Тарасівка, Слов’янськ, де був сильно поранений у шию, легені та спинний мозок.
Лікувався в Генічеській лікарні й Одеському військовому госпіталі і нині проходить реабілітацію. Повільно в нижню частину його тіла повертаються відчуття, і він може рухати пальцями на лівій нозі. Ми дали Володимиру можливість перебувати протягом шести місяців у центрі реабілітації NextStep у Лос-Анджелесі, який лікує людей із серйозними травмами центральної нервової системи. Щомісячна вартість терапії, кімнати та пансіону становить 2500 доларів. Володимир пройшов у Лос-Анджелесі шестимісячну реабілітацію на загальну суму 15 540 доларів, яку сплатив фонд «Відродження Захисників України».


Рустам Росул був охоронцем на українсько-російському кордоні, який постійно зазнавав нападів проросійських сил. 10 жовтня 2014 року біля Волновахи він і більшість охоронців у його підрозділі були поранені. Кілька куль пошкодили життєво важливі органи, зокрема спинний мозок, залишивши Рустама паралізованим. Вийшовши з двотижневої коми в Дніпропетровському військовому шпиталі і пройшовши лікування в прикордонній патрульній лікарні Києва та Львівському реабілітаційному центрі, він був прийнятий у центр реабілітації для паралізованих у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія. Рустам уже здатний стояти з мінімальною підтримкою і робити кроки за допомогою милиць. Ми сподіваємося, що через шість місяців реабілітації він зможе ходити з мінімальною підтримкою і повернутися до самостійного способу життя. Реабілітацію для Рустама фінансували українські американці в Каліфорнії та інших частинах США.




Михайло Ляля український паралізований солдат, який 12 лютого 2015 року зазнав серйозного поранення на Сході України у важкій боротьбі біля міста Дебальцеве. Михайло отримав травму спинного мозку і був прооперований в Інституті нейрохірургії в Києві.
Поранення залишило молодого солдата паралізованим нижче талії. Він хоче брати участь у Паралімпійських іграх (веслування) і одного дня представляти Україну на Іnvictus Games. За реабілітацію Михайла у центрі NextStep у Лос-Анджелесі, а також кімнату й пансіонат ми сплатили 12 500 доларів. Михайло займався баскетболом і тенісом.


Андрій Мельник працював у складі 80-ї бригади, добровільно пішов на Схід України, щоб захистити українську територію, і служив у селі Піски. Він пройшов через тяжкі бої в аеропорту Донецька, де втратив майже половину своїх бойових побратимів, а деякі зникли безвісти. Умови, в яких боролися воїни, були надзвичайно важкими. Інколи вони спали лише дві години, мали обмежену кількість їжі. Офіцер української армії вистрілив в Андрія після того, як він вийшов з аеропорту Донецька. Це сталося у селищі ближнього військового району, коли наші сили помилково прийняли Андрія за сепаратиста. Куля залишила Андрія паралізованим нижче талії. Фонд «Відродження Захисників України» привіз бійця для реабілітації в Лос-Анджелес наприкінці листопада 2016 року. Через пролежні, що відкрилися під час подорожі Андрія, він не міг залишитися на шість місяців і після двох місяців реабілітації мусив повернутися до України, щоб отримати медичну допомогу. Фонд «Відродження Захисників України» сплатив 7500 доларів.

Віталій Галіцин полковник української армії, який у серпні 2014 року дістав серйозне поранення черевної порожнини та обох очей через вибух міни поблизу міста Маріуполь. У цій атаці Віталій втратив двох своїх найкращих друзів-офіцерів. До війни Віталій багато років служив в українській армії бойовим інженером (сапером). Він брав участь у спеціальній місії в Іраку під назвою «Іракська свобода» і працював разом з іншими військовослужбовцями з усього світу. Віталій є експертом з роззброєння вибухових пристроїв і добровільно виїхав до Східної України після відставки зі Збройних Сил у 2010 році.
Він вважав, що власними знаннями допоможе захистити націю та народ від російської окупації. 26 серпня Віталій був поранений у живіт і майже втратив зір на обох очах. У Німеччині лікарі прооперували одне око і змушені були хірургічно видалити інше. Завдяки українському американському лікареві Бойку в січні 2017 року Віталію здійснили трансплантацію рогівки у клініці Wills Eye у Філадельфії. Та, попри всі наші зусилля, Віталій залишається незрячим. Він отримав собаку-поводиря в Pilot Dogs у штаті Огайо, яку привіз із собою до України.