“Якщо ми хочем вижити, якщо ми хочем просто зберегти живими своїх рідних, ми повинні битись. І ми будем битись”, ― Марія Берлінська, ветеран АТО (ООС).

Під час Революції Гідності військова була членом Жіночої сотні ім. Ольги Кобилянської. У період кровопролитних подій на Майдані отримала складну травму ноги.

Розповідає, що тоді під впливом адреналіну взагалі не відчувала болю. Лише з часом він повернувся повною мірою, довелось робити операцію. Марії складно довго ходити та підіймати важкі речі. Доводилось часто вживати знеболювальні.

Військова пішла добровольцем на фронт у вересні 2014 року. Служила в батальйоні “Айдар”, відповідала за аеророзвідку.

“Чому я пішла добровольцем? Тому що в Україні почалась війна. Це просто звичайний громадянський обов’язок. Я не вважаю, що мають йти чоловіки, чи мають йти жінки. Мають йти ті, хто відчуває в собі сили”, ― ділиться власними думками Марія.

У січні 2015 року жінка створила Центр підтримки аеророзвідки ― громадську організацію, яка займається спеціалізованою підготовкою фахівців/-чинь з аеророзвідки для фронту.

Разом з командою однодумців того ж року розпочала адвокаційну і правозахисну кампанію «Невидимий батальйон», яка привернула увагу до участі жінок у війні на Сході.

У 2018 році ініціювала створення Жіночого ветеранського руху. Основна мета ― взаємопідтримка ветеранок, а також здатність впливати на формування державних політик та процесів.

Про свою реабілітацію в центрі розповідає наступне: “Мені подобається те, що робить команда Next Step Ukraine. Я вважаю, що це найкраще, що можна зробити для людей, які пішли на Революцію, на війну ― допомогти їм відновити здоров’я, відновити їм якість життя максимальною мірою”. “Що пораджу тим, хто отримав поранення? Виконувати подвиг кожного дня. Це про те, щоб йти далі, боротися і при цьому пам’ятати, що ви не одні. Ми ― разом!”.